гавкотня

Гавкотня, -ні

ж. Сильный лай.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гавкотня — гавкотня́ іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. гавкотня — -і, ж., розм. Те саме, що гавкотіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гавкотня — ГАВКОТНЯ́, ГАВКІТНЯ́, і́, ж., розм. 1. Те саме, що га́вкіт. Побачили, врешті, село, що привітало нас серед темряви осяяними вікнами та гавкотнею собак (М. Словник української мови у 20 томах
  4. гавкотня — див. звучання Словник синонімів Вусика
  5. гавкотня — ГА́ВКАННЯ (звуки, які видають собаки, лисиці тощо), ГА́ВКІТ, ГАВКОТІ́ННЯ, ГАВКОТНЯ́ розм., БРЕХА́ННЯ розм., БРЕХНЯ́ розм., БРЕХ розм., ЗВЯ́ГА діал.; ДЗЯ́ВКАННЯ, ДЗЯВК, ДЗЯВКОТІ́ННЯ, ЦЯ́ВКАННЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. гавкотня — Гавкотня́, -ні́, -не́ю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. гавкотня — ГАВКОТНЯ́, і, ж., розм. Те саме, що гавкоті́ння. Побачили, врешті, село, що привітало нас серед темряви осяяними вікнами та гавкотнею собак (Коцюб., І, 1955, 252); *Образно. Ніяка гавкотня продажних собак нікого з радянських людей не дивує (Брат., Крапка.., 1959, 30). Словник української мови в 11 томах