гавкотня
ГАВКОТНЯ́, ГАВКІТНЯ́, і́, ж., розм.
1. Те саме, що га́вкіт.
Побачили, врешті, село, що привітало нас серед темряви осяяними вікнами та гавкотнею собак (М. Коцюбинський);
Лячно, звичайно, опинитися в степу серед темряви, де можна заблудитись, де тільки й чути здаля гавкотню злющих собак хутірських, але гайда, гайда! (О. Гончар);
Всі ліси й гори сповнилися людським лементом, кінським іржанням, ревінням верблюдів, собачою гавкотнею (П. Загребельний);
Нас почули собаки, які відразу ж здійняли гавкітню, і ми змушені були піти на приступ (Валерій Шевчук).
2. перен., зневажл. Лайка, сварки навколо кого- або чого-небудь.
Є ще сили у шістдесятників, потенціал та невикористані резерви пошуку й розвитку, резерв доброти й солідарності. Бо стільки довкола нас злобної гавкотні, що кожне добре слово – на вагу золота (з публіц. літ.);
Гавкотня між політиками, бізнесменами, журналістами не робить честі нікому (із журн.).
Значення в інших словниках
- гавкотня — гавкотня́ іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- гавкотня — -і, ж., розм. Те саме, що гавкотіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гавкотня — див. звучання Словник синонімів Вусика
- гавкотня — ГА́ВКАННЯ (звуки, які видають собаки, лисиці тощо), ГА́ВКІТ, ГАВКОТІ́ННЯ, ГАВКОТНЯ́ розм., БРЕХА́ННЯ розм., БРЕХНЯ́ розм., БРЕХ розм., ЗВЯ́ГА діал.; ДЗЯ́ВКАННЯ, ДЗЯВК, ДЗЯВКОТІ́ННЯ, ЦЯ́ВКАННЯ розм. Словник синонімів української мови
- гавкотня — Гавкотня́, -ні́, -не́ю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гавкотня — ГАВКОТНЯ́, і, ж., розм. Те саме, що гавкоті́ння. Побачили, врешті, село, що привітало нас серед темряви осяяними вікнами та гавкотнею собак (Коцюб., І, 1955, 252); *Образно. Ніяка гавкотня продажних собак нікого з радянських людей не дивує (Брат., Крапка.., 1959, 30). Словник української мови в 11 томах
- гавкотня — Гавкотня, -ні ж. Сильный лай. Словник української мови Грінченка