гавкотнява

ГАВКОТНЯ́ВА, и, ж., розм.

Те саме, що гавкотня́.

Хвора i одноока тепер Нерпа i Рушай зчинили раптом радiсну гавкотняву (І. Багряний);

Сказавши дiвчатам “на добранiч!”, повернув [дід Лука] до села, на ту далеку гавкотняву (О. Гончар);

Село спало, укутане незвичайною тишею, не чути ні співів, ні собачої гавкотняви (із журн.).