1. Словник української мови Грінченка

гавран

Гавран, -на

м. Птица: Corvus corax, воронъ. Вх. Пч. II. 9. Гавране, гавране, високо літаєш. Гол. II. 719.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гавран — Гавра́н: — ворон [42] Словник з творів Івана Франка
  2. гавран — ГАВРА́Н, а, ч., діал. Ворон (див. во́рон¹ 1). За поточком, за поточком В той [тій] долинє [долині] Чорний гавран, чорний Воду пиє [п'є] (з народної пісні); Коли вона підходила до моря, налетіли три гаврани (з казки); * У порівн. Словник української мови у 20 томах