гагакнути

Гагакнути, -кну, -неш

гл. Однокр. в. отъ гагакати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гагакнути — гага́кнути дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. гагакнути — -ну, -неш, док., рідко. 1》 неперех. Однокр. до гагакати. 2》 перех., перен., розм. Ударити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гагакнути — ГАГА́КНУТИ, ну, неш, док., рідко. 1. Однокр. до гага́кати 2. – Кури, питаю, мої надворі?! Га?! – гагакнув голова (Остап Вишня). 2. кого, що, фам. Ударити. Дід як гагакне сома веслом по голові (Остап Вишня). Словник української мови у 20 томах
  4. гагакнути — УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ) кого, по чому, в що, чим (завдати кому-небудь більшої чи меншої сили удару), БА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ розм., БУ́ХНУТИ розм., БА́ЦНУТИ розм., БЕ́ХНУТИ розм., БЕБЕ́ХНУТИ розм., СТУ́КНУТИ розм., СТУСНУ́ТИ розм., СТУСОНУ́ТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. гагакнути — ГАГА́КНУТИ, ну, неш, док., рідко. 1. неперех. Однокр. до гага́кати. — Кури, питаю, мої надворі?! Га?! — гагакнув голова (Вишня, І, 1956, 439). 2. перех., перен., розм. Ударити. Дід як гагакне сома веслом по голові (Вишня, II, 1956, 253). Словник української мови в 11 томах