гагакнути
Гагакнути, -кну, -неш
гл. Однокр. в. отъ гагакати.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гагакнути — гага́кнути дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- гагакнути — -ну, -неш, док., рідко. 1》 неперех. Однокр. до гагакати. 2》 перех., перен., розм. Ударити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гагакнути — ГАГА́КНУТИ, ну, неш, док., рідко. 1. Однокр. до гага́кати 2. – Кури, питаю, мої надворі?! Га?! – гагакнув голова (Остап Вишня). 2. кого, що, фам. Ударити. Дід як гагакне сома веслом по голові (Остап Вишня). Словник української мови у 20 томах
- гагакнути — УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ) кого, по чому, в що, чим (завдати кому-небудь більшої чи меншої сили удару), БА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ розм., БУ́ХНУТИ розм., БА́ЦНУТИ розм., БЕ́ХНУТИ розм., БЕБЕ́ХНУТИ розм., СТУ́КНУТИ розм., СТУСНУ́ТИ розм., СТУСОНУ́ТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
- гагакнути — ГАГА́КНУТИ, ну, неш, док., рідко. 1. неперех. Однокр. до гага́кати. — Кури, питаю, мої надворі?! Га?! — гагакнув голова (Вишня, І, 1956, 439). 2. перех., перен., розм. Ударити. Дід як гагакне сома веслом по голові (Вишня, II, 1956, 253). Словник української мови в 11 томах