гагара
Гагара, -ри
ж. Родъ дикой утки, гагара. По весні налетіло до нас на Тернівку гагар. Стор. II. 75.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гагара — гага́ра іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- гагара — -и, ж. Великий північний водоплавний птах, шкурка якого використовується як пташине хутро. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гагара — ГАГА́РА, и, ж. Великий північний водоплавний птах родини гагарових із густим оперенням. Раз по весні налетіло до нас на Тернівку гагар (О. Словник української мови у 20 томах
- гагара — (-и) ж.; крим. Самотня заможна жінка. СЖЗ, 29; ЯБМ, 1, 214. Словник жарґонної лексики української мови
- гагара — Гага́ра, ри, -рі (птиця) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гагара — ГАГА́РА, и, ж. Великий північний водоплавний птах, шкурка якого використовується як пташине хутро. Раз по весні налетіло до нас на Тернівку гагар (Стор., І, 1957, 213); Низько над водою обважніло пролітали плямисті гагари (Досв., Вибр., 1959, 289). Словник української мови в 11 томах