1. Словник жарґонної лексики української мови

гагара

(-и) ж.; крим. Самотня заможна жінка. СЖЗ, 29; ЯБМ, 1, 214.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гагара — гага́ра іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гагара — -и, ж. Великий північний водоплавний птах, шкурка якого використовується як пташине хутро. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гагара — ГАГА́РА, и, ж. Великий північний водоплавний птах родини гагарових із густим оперенням. Раз по весні налетіло до нас на Тернівку гагар (О. Словник української мови у 20 томах
  4. гагара — Гага́ра, ри, -рі (птиця) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. гагара — ГАГА́РА, и, ж. Великий північний водоплавний птах, шкурка якого використовується як пташине хутро. Раз по весні налетіло до нас на Тернівку гагар (Стор., І, 1957, 213); Низько над водою обважніло пролітали плямисті гагари (Досв., Вибр., 1959, 289). Словник української мови в 11 томах
  6. гагара — Гагара, -ри ж. Родъ дикой утки, гагара. По весні налетіло до нас на Тернівку гагар. Стор. II. 75. Словник української мови Грінченка