гадючка

Значення в інших словниках

1. гадючка — гадю́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. гадючка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до гадюка 1). 2》 перен., розм., рідко. Те саме, що змійка 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гадючка — ГАДЮ́ЧКА, и, ж. Зменш. до гадю́ка 1. Коли мені дуже погано, мені завжди сняться сни, в яких я з чуттям божевільного жаху, огиди й одчаю бабраюсь в якій-небудь ямі, повній жаб, червей, гадючок (В. Винниченко); – Диви, яка чудесна червоненька гадючка!... Словник української мови у 20 томах
4. гадючка — див. змія; наклеп Словник синонімів Вусика
5. гадючка — закида́ти (пуска́ти) / заки́нути (пусти́ти) гадю́чку на кого і без додатка. Натяками зачіпати, ображати кого-небудь. Се так на мене закидала (Одарка) гадючку, а я... наче мені невтямки (Марко Вовчок); Здається і дружить, а гадючку пустив (Укр.. присл..). Фразеологічний словник української мови
6. гадючка — ГАДЮ́ЧКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до гадю́ка 1. — Диви, яка чудесна червоненька гадючка! (Досв., Вибр., 1959. 56); *У порівн. Батіг в’ється за ним по землі, наче гадючка (Коцюб. Словник української мови в 11 томах