гадюшник
Гадюшник, -ка
м. = гадючник 3. «Мѣстечко Курисово-Покровское». (Одесса. 1883), стр. 16.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гадюшник — А, ч. 1. Погане місце. Тут вам не Віг мор-хол, а іст-ендівський гадюшник (С. Пиркало). 2. Дешевий бар, ресторан. Можуть спуститися до закуреного пивного «гадюшника», там вилізти на барну стійку і заграти (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу
- гадюшник — див. злий Словник синонімів Вусика