гадюшник

А, ч.

1. Погане місце. Тут вам не Віг мор-хол, а іст-ендівський гадюшник (С. Пиркало).

2. Дешевий бар, ресторан. Можуть спуститися до закуреного пивного «гадюшника», там вилізти на барну стійку і заграти (Інтернет). Кафе «Ватра» у пізній час перетворювалося на гадючник, у якому доправлялися всі (Ю. Винничук).

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гадюшник — див. злий Словник синонімів Вусика
  2. гадюшник — Гадюшник, -ка м. = гадючник 3. «Мѣстечко Курисово-Покровское». (Одесса. 1883), стр. 16. Словник української мови Грінченка