гайнування

Гайнува́ння, -ня

с. Небреженіе, небрежность, бездѣльничанье.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гайнування — гайнува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. гайнування — -я, с. Дія за знач. гайнувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гайнування — ГАЙНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гайнува́ти 1. Промова та не відзначалася якимись юридичними мудраціями й була коротка. Я доказував, що шибениця – церемонія й гайнування часу. Найкраще – скромний розстріл (У. Словник української мови у 20 томах
  4. гайнування — ГАЙНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гайнува́ти. Словник української мови в 11 томах