гайнування
Гайнува́ння, -ня
с. Небреженіе, небрежность, бездѣльничанье.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гайнування — гайнува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- гайнування — -я, с. Дія за знач. гайнувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гайнування — ГАЙНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гайнува́ти 1. Промова та не відзначалася якимись юридичними мудраціями й була коротка. Я доказував, що шибениця – церемонія й гайнування часу. Найкраще – скромний розстріл (У. Словник української мови у 20 томах
- гайнування — ГАЙНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гайнува́ти. Словник української мови в 11 томах