1. Словник української мови у 20 томах

гайнування

ГАЙНУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. гайнува́ти 1.

Промова та не відзначалася якимись юридичними мудраціями й була коротка. Я доказував, що шибениця – церемонія й гайнування часу. Найкраще – скромний розстріл (У. Самчук);

Без належних навичок, ресурсів та розуміння керівництва організації стратегічне планування буде марним гайнуванням часу (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гайнування — гайнува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. гайнування — -я, с. Дія за знач. гайнувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гайнування — ГАЙНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гайнува́ти. Словник української мови в 11 томах
  4. гайнування — Гайнува́ння, -ня с. Небреженіе, небрежность, бездѣльничанье. Словник української мови Грінченка