1. Словник української мови Грінченка

галаган

Галаган, -на

м. = ґалаґан. Зверху (води) блищав довгий рядок здорових, білих, дерев'яних галаганів, наче разок намиста. Левиц. І.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галаган — ГАЛАГА́Н, а, ч. 1. Головатий півень з голою шиєю. Бабин півень, горлатий галаган, злетів на тин і кукурікнув (Донч., VI, 1957, 30); *У порівн. Мов півень отой галаган, від хати до хати бігав [отець Нокентій] (Збан., Єдина, 1959, 130). 2. діал. Словник української мови в 11 томах