1. Словник української мови Грінченка

галунець

Галун, -ну

м. Квасцы. Нате і мій галун до церкви. Ном. № 6434. ум. галунець, галунчик. Аф. 354.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галунець — галуне́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. галунець — -нця, ч. Зменш. до галун I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. галунець — ГАЛУНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш. до галу́н¹. Видали навіть два шматки сріблистого галунця й звеліли пришити собі їх на погони (П. Козланюк). Словник української мови у 20 томах
  4. галунець — ГАЛУНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш. до галу́н¹. Видали навіть два шматки сріблистого галунця й звеліли пришити собі їх на погони (Козл., Сонце.., 1957, 86); — Де ваш син? — грізно гаркнув на це голосіння кривоносий жандарм з срібними галунцями під великим орлом на кашкеті (Козл., Ю. Крук, 1957, 386). Словник української мови в 11 томах