1. Словник української мови Грінченка

галушник

Галушник, -ка

м. Большой любитель галушекъ. Черниг.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галушник — галу́шник іменник чоловічого роду, істота жарт. Орфографічний словник української мови
  2. галушник — -а, ч., жарт. Любитель галушок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. галушник — ГАЛУ́ШНИК, а, ч., жарт. Любитель галушок. З нас, полтавців і полтавок, часом жартома кепкують. Кажуть – галушники! (О. Ковінька); – Хто йде? – До Щорса на вечерю. Полтавські! – Проходьте, галушники! (О. Довженко). Словник української мови у 20 томах
  4. галушник — ГАЛУ́ШНИК, а, ч., жарт. Любитель галушок. — Хто йде? — До Щорса на вечерю. Полтавські. — Проходьте, галушники (Довж., Зач. Десна, 1957, 97). Словник української мови в 11 томах