гамулець

Гамулець, -льця

м. Узда. гамулець управити. Надѣть узду, переносно: смирить, обуздать. Шкода відбрикуватись!... Ми вправимо гамулець вам. К. ПС. 55.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гамулець — -льця, ч., діал. Вуздечка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гамулець — гаму́лець гальмо (ст) ◊ ма́ти гаму́лець стримуватися (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт