гамулець
гаму́лець
-льця, ч., діал.
Вуздечка.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гамулець — гаму́лець гальмо (ст) ◊ ма́ти гаму́лець стримуватися (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- гамулець — Гамулець, -льця м. Узда. гамулець управити. Надѣть узду, переносно: смирить, обуздать. Шкода відбрикуватись!... Ми вправимо гамулець вам. К. ПС. 55. Словник української мови Грінченка