гамулець

гаму́лець

-льця, ч., діал.

Вуздечка.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гамулець — гаму́лець гальмо (ст) ◊ ма́ти гаму́лець стримуватися (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  2. гамулець — Гамулець, -льця м. Узда. гамулець управити. Надѣть узду, переносно: смирить, обуздать. Шкода відбрикуватись!... Ми вправимо гамулець вам. К. ПС. 55. Словник української мови Грінченка