1. Словник української мови Грінченка

гарбання

Гарбання, -ня

с. Захватъ, грабежъ. Гарбання чужої предківщини. К. XII. 133.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гарбання — га́рбання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. гарбання — -я, с., розм. Дія за знач. гарбати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гарбання — ГА́РБАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. га́рбати. Дитяча безтурботність і довірливість [українців] не раз були причиною до бідування, до гарбання, до ворожих навал... (О. Ільченко); Він був таким спритним на гарбанні, що міг навіть решетом ухопити сонце (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  4. гарбання — див. грабіж Словник синонімів Вусика
  5. гарбання — ГА́РБАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. га́рбати. — Але яка жадоба до гарбання, — дивується Гриць Семко (Чорн., Визвол. земля, 1950, 64). Словник української мови в 11 томах