гарбання
ГА́РБАННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. га́рбати.
Дитяча безтурботність і довірливість [українців] не раз були причиною до бідування, до гарбання, до ворожих навал... (О. Ільченко);
Він був таким спритним на гарбанні, що міг навіть решетом ухопити сонце (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гарбання — га́рбання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- гарбання — -я, с., розм. Дія за знач. гарбати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гарбання — див. грабіж Словник синонімів Вусика
- гарбання — ГА́РБАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. га́рбати. — Але яка жадоба до гарбання, — дивується Гриць Семко (Чорн., Визвол. земля, 1950, 64). Словник української мови в 11 томах
- гарбання — Гарбання, -ня с. Захватъ, грабежъ. Гарбання чужої предківщини. К. XII. 133. Словник української мови Грінченка