гард

Гард, -ду

м.

1) Рядъ перегородокъ иди загородокъ въ водѣ для ловли рыбы. Браун. 17. МУЕ. І. 43.

2) Перегородка поперекъ рѣки изъ камней. КС. 1882. V. 348.

3) Рыболовный заводъ. Аф. 355. Було тобі б, пане Саво, гард не руйнувати. Чуб. V. 966.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гард — ГАРД, у, ч., іст. 1. Кам'яна споруда з дерев'яною огорожею для вилову риби, яку будували на кам'янистих ріках Півдня України; гатка, дамба. Сироватка не любить тільки людей .. Словник української мови у 20 томах