гард

ГАРД, у, ч., іст.

1. Кам'яна споруда з дерев'яною огорожею для вилову риби, яку будували на кам'янистих ріках Півдня України; гатка, дамба.

Сироватка не любить тільки людей .. Зобиджали вони його увесь вік: і в панському селі Драбинівці, і на рибальських гардах, і скрізь, куди тільки закидала доля (Ю. Мушкетик).

2. Військовий і адміністративний центр паланки Запорозької Січі.

Уся територія Запорозьких Вольностей поділялася на 8 округів, так званих паланок, кожна з яких мала свій гард, де постійно перебував полковник, начальник гарду (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гард — Гард, -ду м. 1) Рядъ перегородокъ иди загородокъ въ водѣ для ловли рыбы. Браун. 17. МУЕ. І. 43. 2) Перегородка поперекъ рѣки изъ камней. КС. 1882. V. 348. 3) Рыболовный заводъ. Аф. 355. Було тобі б, пане Саво, гард не руйнувати. Чуб. V. 966. Словник української мови Грінченка