гарда
ГА́РДА, и, ж.
Металевий випуклий щиток на рукоятці шпаги, рапіри, дужка на шаблі для захисту руки.
Рапіра і шпага мають круглі гарди, а шабля – овальну (з навч. літ.);
Перед початком змагань суддя спостерігає за діями спортсменів при перевірці справності електроланцюга під час пробних почергових уколів (ударів) в уражувану поверхню, уколів у гарду (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гарда — -и, ж. Металева пластинка на рукоятці шпаги, рапіри або дужка на рукоятці шаблі для захисту руки від поранення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гарда — гарда (га́дра) вул. дівчина легкої поведінки; повія (ст)|| = вінклювка Лексикон львівський: поважно і на жарт
- гарда — га́рда (франц. garde, букв. – захист) металева пластинка на рукоятці шпаги, рапіри або дужка на рукоятці шаблі для захисту руки від поранення під час фехтування і в бою. Словник іншомовних слів Мельничука