гарда

га́рда

-и, ж.

Металева пластинка на рукоятці шпаги, рапіри або дужка на рукоятці шаблі для захисту руки від поранення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гарда — ГА́РДА, и, ж. Металевий випуклий щиток на рукоятці шпаги, рапіри, дужка на шаблі для захисту руки. Рапіра і шпага мають круглі гарди, а шабля – овальну (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  2. гарда — гарда (га́дра) вул. дівчина легкої поведінки; повія (ст)|| = вінклювка Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. гарда — га́рда (франц. garde, букв. – захист) металева пластинка на рукоятці шпаги, рапіри або дужка на рукоятці шаблі для захисту руки від поранення під час фехтування і в бою. Словник іншомовних слів Мельничука