гарикання
Гарикання, -ня
с. Ворчаніе, придирчивость.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гарикання — гари́кання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- гарикання — -я, с., розм. Дія за знач. гарикати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гарикання — ГАРИ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. гари́кати. Відчувалося, що він частенько з незвичною теплотою, а не, як бувало, з сердитим гариканням звертався до нього [сина] (В. Речмедін). Словник української мови у 20 томах
- гарикання — ГАРИ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. гари́кати. Частенько з незвичною теплотою, а не, як бувало, з сердитим гариканням звертався до нього [сина] (Речм., Весн. грози, 1961, 144). Словник української мови в 11 томах