1. Словник української мови в 11 томах

гарикання

ГАРИ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. гари́кати.

Частенько з незвичною теплотою, а не, як бувало, з сердитим гариканням звертався до нього [сина] (Речм., Весн. грози, 1961, 144).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гарикання — гари́кання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. гарикання — -я, с., розм. Дія за знач. гарикати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гарикання — ГАРИ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. гари́кати. Відчувалося, що він частенько з незвичною теплотою, а не, як бувало, з сердитим гариканням звертався до нього [сина] (В. Речмедін). Словник української мови у 20 томах
  4. гарикання — Гарикання, -ня с. Ворчаніе, придирчивость. Словник української мови Грінченка