гарпулець

Гарпулець, -льця

м. Колъ съ желѣзнымъ наконечникомъ, привязанный къ веревкѣ, другой конецъ которой прикрѣпленъ къ плоту; служить для остановки илота, для чего вбивается въ берегъ. Черк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гарпулець — -льця, ч., діал. Кіл із залізним наконечником, закріплений на березі та з'єднаний вірьовкою з плотом. Великий тлумачний словник сучасної мови