гарпулець
гарпуле́ць
-льця, ч., діал.
Кіл із залізним наконечником, закріплений на березі та з'єднаний вірьовкою з плотом.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гарпулець — Гарпулець, -льця м. Колъ съ желѣзнымъ наконечникомъ, привязанный къ веревкѣ, другой конецъ которой прикрѣпленъ къ плоту; служить для остановки илота, для чего вбивается въ берегъ. Черк. у. Словник української мови Грінченка