гарячіти
Гарячіти, -чію, -єш
гл. Становиться горячимъ, жаркимъ. Сонце підбилось — на дворі гарячіє.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гарячіти — гарячі́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- гарячіти — -іє, недок., розм. Ставати гарячим, жарким. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гарячіти — ГАРЯЧІ́ТИ, і́є, недок., розм. Ставати гарячим (у 1 знач.), жарким. Кров гарячіє; // безос. Сонце підбилось – надворі гарячіє (Сл. Гр.). Словник української мови у 20 томах
- гарячіти — ГАРЯЧІ́ТИ, і́є, недок., розм. Ставати гарячим, жарким. Кров гарячіє; // безос. Сонце підбилось — надворі гарячіє (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах