1. Словник української мови в 11 томах

гарячіти

ГАРЯЧІ́ТИ, і́є, недок., розм. Ставати гарячим, жарким.

Кров гарячіє;

// безос.

Сонце підбилось — надворі гарячіє (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гарячіти — гарячі́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. гарячіти — -іє, недок., розм. Ставати гарячим, жарким. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гарячіти — ГАРЯЧІ́ТИ, і́є, недок., розм. Ставати гарячим (у 1 знач.), жарким. Кров гарячіє; // безос. Сонце підбилось – надворі гарячіє (Сл. Гр.). Словник української мови у 20 томах
  4. гарячіти — Гарячіти, -чію, -єш гл. Становиться горячимъ, жаркимъ. Сонце підбилось — на дворі гарячіє. Словник української мови Грінченка