1. Словник української мови в 11 томах

гарячішати

ГАРЯЧІ́ШАТИ, аю, аєш, недок., розм. Ставати гарячішим ( див. гаря́чий 1).

І гарячішає море, і тепліють гори, і в млоску гарячому шелестять хвої чорного кипариса… (Вишня, І, 1956, 201);

Гарячішала спека. Розтанула роса, закурило над степом пилом. (Тулуб, Людолови, І, 1957, 385).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гарячішати — гарячі́шати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. гарячішати — -аю, -аєш, недок., розм. Ставати гарячішим (див. гарячий 1)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гарячішати — ГАРЯЧІ́ШАТИ, аю, аєш, недок., розм. Ставати гарячішим (див. гаря́чий 1). І гарячішає море, і тепліють гори, і в млоску гарячому шелестять хвої чорного кипариса... (Остап Вишня); Гарячішала спека. Розтанула роса, закурило над степом пилом (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах