1. Словник української мови Грінченка

герун

Герун, -на

м.

1) Волъ съ короткими тупыми рогами. Лохв. у.

2) Кувшинъ съ отбитымъ верхомъ. Лохв. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. герун — -а, ч., діал. 1》 Віл з короткими тупими рогами. 2》 Глек з відбитим верхом. Великий тлумачний словник сучасної мови