герун

геру́н

-а, ч., діал.

1》 Віл з короткими тупими рогами.

2》 Глек з відбитим верхом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. герун — Герун, -на м. 1) Волъ съ короткими тупыми рогами. Лохв. у. 2) Кувшинъ съ отбитымъ верхомъ. Лохв. у. Словник української мови Грінченка