1. Словник української мови Грінченка

гид

Гид, -да, -ду

м.

1) -ду. Гадость, мерзость. Там зчищають грязь, а наші купу превелику нагорнули, мов зібрали, гид з усього ринку. К. Дз. 67.

2) -да. Гадкій, мерзкій человѣкъ. Не займай гида, не каляй вида. Ном. №3291.

3) гид гидом. Мерзость изъ мерзостей. Такий поганий — гид гидом!

4) Употребляется въ значеніи нарѣчія: гадко, отвратительно. Такий бридкий, що гид і глянути на його.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гид — гид (189)—паразити [MО,V] Словник з творів Івана Франка
  2. гид — гид 1 іменник чоловічого роду нечисть, бруд гид 2 іменник чоловічого роду погана людина гид 3 прислівник гидко незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. гид — Бруд, нечистота, грязюка, нечисть, сміття, р. гижа; (хто) мерзотник, паскуда, погань, брид, бридь; ЯК ПР. гидко. ГИДИТИ, (випорожнятися) каляти; (землю) паскудити, бруднити; П. паплюжити, плямувати. Словник синонімів Караванського
  4. гид — ч., розм., рідко. 1》 род. -у.Нечисть, бруд. 2》 род. -а, перен. Погана, мерзенна людина. 3》 у знач. присл. гидко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. гид — ГИД, ч., розм., рідко. 1. род. у. Гидь. Там зчищають грязь, а наші купу превелику нагорнули, мов зібрали гид з усього ринку (Сл. Гр.); Ще глибше вбилися йому в пам'ять нічліги в тіснім, поганім закамарку, .. Словник української мови у 20 томах
  6. гид — НЕ́ЧИСТЬ збірн. (бруд, сміття, покидьки тощо), НЕЧИСТО́ТИ мн.; ПО́ГАНЬ розм., ГИДЬ розм., ГИД розм. рідко (дуже несхвально, емоційно). Словник синонімів української мови
  7. гид — ГИД, ч., розм., рідко.1. род. у. Нечисть, бруд. Там зчищають грязь, а наші купу превелику нагорнули, мов зібрали гид з усього ринку (Сл. Гр.). 2. род. а, перен. Погана, мерзенна людина. Не займай гида, не каляй вида (Сл. Гр.). 3. у знач. присл. ги́дко. Словник української мови в 11 томах