гид

Значення в інших словниках

1. гид — гид (189)—паразити [MО,V] Словник з творів Івана Франка
2. гид — Бруд, нечистота, грязюка, нечисть, сміття, р. гижа; (хто) мерзотник, паскуда, погань, брид, бридь; ЯК ПР. гидко. ГИДИТИ, (випорожнятися) каляти; (землю) паскудити, бруднити; П. паплюжити, плямувати. Словник синонімів Караванського
3. гид — ч., розм., рідко. 1》 род. -у.Нечисть, бруд. 2》 род. -а, перен. Погана, мерзенна людина. 3》 у знач. присл. гидко. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. гид — ГИД, ч., розм., рідко. 1. род. у. Гидь. Там зчищають грязь, а наші купу превелику нагорнули, мов зібрали гид з усього ринку (Сл. Гр.); Ще глибше вбилися йому в пам'ять нічліги в тіснім, поганім закамарку, .. Словник української мови у 20 томах
5. гид — НЕ́ЧИСТЬ збірн. (бруд, сміття, покидьки тощо), НЕЧИСТО́ТИ мн.; ПО́ГАНЬ розм., ГИДЬ розм., ГИД розм. рідко (дуже несхвально, емоційно). Словник синонімів української мови
6. гид — ГИД, ч., розм., рідко.1. род. у. Нечисть, бруд. Там зчищають грязь, а наші купу превелику нагорнули, мов зібрали гид з усього ринку (Сл. Гр.). 2. род. а, перен. Погана, мерзенна людина. Не займай гида, не каляй вида (Сл. Гр.). 3. у знач. присл. ги́дко. Словник української мови в 11 томах
7. гид — Гид, -да, -ду м. 1) -ду. Гадость, мерзость. Там зчищають грязь, а наші купу превелику нагорнули, мов зібрали, гид з усього ринку. К. Дз. 67. 2) -да. Гадкій, мерзкій человѣкъ. Не займай гида, не каляй вида. Ном. №3291. 3) гид гидом. Мерзость изъ мерзостей. Словник української мови Грінченка