гира

Гира!

меж. Понуканіе для лошади. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гира — ги́ра (ги́ря) вул. чуприна (ст): Пан Макс стояв над розсипаною “бібулою” і розгублено чухав свою гирю (Керницький)||боже пошиття ♦ ще твоя́ ги́ра бу́де за то відповіда́ти погроза про побиття; ще потягаємо тебе за чуприну (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт