гира
ги́ра (ги́ря) вул. чуприна (ст): Пан Макс стояв над розсипаною “бібулою” і розгублено чухав свою гирю (Керницький)||боже пошиття
♦ ще твоя́ ги́ра бу́де за то відповіда́ти погроза про побиття; ще потягаємо тебе за чуприну (Франко)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гира — Гира! меж. Понуканіе для лошади. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка