гицати
Гицати, -даю, -єш
гл.
1) Подскакивать при ѣздѣ верхомъ.
2) = чукати.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гицати — ги́цати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- гицати — див. гецати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гицати — ГИ́ЦАТИ див. ге́цати. Словник української мови у 20 томах
- гицати — ги́цати 1. заколисувати дитину на руках чи в колисці (ст)||гицкати 2. заклавши ногу на ногу, гойдати дитину вгору-вниз (ср, ст)||гицкати... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- гицати — див. іти; стрибати Словник синонімів Вусика
- гицати — ПІДКИДА́ТИ (ПІДКИ́ДУВАТИ рідко) (різко кидати або піднімати вгору); ЧУКИ́КАТИ розм., ЧУ́КАТИ розм., ГУ́ЦАТИ розм., ГУЦИ́КАТИ розм., ГЕ́ЦАТИ (ГИ́ЦАТИ рідко) розм. (перев. дитину на руках або колінах). — Док.: підки́нути, гу́цнути, ге́цнути (ги́цнути). Словник синонімів української мови
- гицати — ГИ́ЦАТИ див. ге́цати. Словник української мови в 11 томах