гицати

Гицати, -даю, -єш

гл.

1) Подскакивать при ѣздѣ верхомъ.

2) = чукати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гицати — ги́цати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. гицати — див. гецати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гицати — ГИ́ЦАТИ див. ге́цати. Словник української мови у 20 томах
  4. гицати — ги́цати 1. заколисувати дитину на руках чи в колисці (ст)||гицкати 2. заклавши ногу на ногу, гойдати дитину вгору-вниз (ср, ст)||гицкати... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. гицати — див. іти; стрибати Словник синонімів Вусика
  6. гицати — ПІДКИДА́ТИ (ПІДКИ́ДУВАТИ рідко) (різко кидати або піднімати вгору); ЧУКИ́КАТИ розм., ЧУ́КАТИ розм., ГУ́ЦАТИ розм., ГУЦИ́КАТИ розм., ГЕ́ЦАТИ (ГИ́ЦАТИ рідко) розм. (перев. дитину на руках або колінах). — Док.: підки́нути, гу́цнути, ге́цнути (ги́цнути). Словник синонімів української мови
  7. гицати — ГИ́ЦАТИ див. ге́цати. Словник української мови в 11 томах