гладуха

Гладуха, -хи

ж. Полная, жирная женщина. Ном. ст 299, № 301.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гладуха — гладу́ха іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. гладуха — -и, розм. Жін. до гладун 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гладуха — ГЛАДУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до гладу́н 1. – Ач, гладуха, – трясе салом, розносить поговір! – проводила вона ковалиху неприязною думкою (М. Коцюбинський); – Коли так, то в тебе має бути діжка розуму, – вколов чоловік гладуху (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  4. гладуха — див. гладкий Словник синонімів Вусика
  5. гладуха — ТОВСТУ́ХА розм. (товста, повна жінка), ТОВСТУ́ЛЯ розм., ГЛАДУ́ХА розм. На кінець приспіли і ждані: Ониська мишаста і Ївга-товстуха (Панас Мирний); Незабаром у дверях з'явилась не дуже молода, але гарна з лиця таки добра товстуля, низька, кругленька (І. Словник синонімів української мови
  6. гладуха — ГЛАДУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до гладу́н 1. — Ач, гладуха, — трясе салом, розносить поговір! — проводила вона ковалиху неприязною думкою (Коцюб., II, 1955,15); Такі гладухи [купчихи] ще чого доброго можуть і його ні за що схопити (Гончар, Таврія.., 1957, 57). Словник української мови в 11 томах