гладуха
ГЛАДУ́ХА, и, ж., розм.
Жін. до гладу́н 1.
– Ач, гладуха, – трясе салом, розносить поговір! – проводила вона ковалиху неприязною думкою (М. Коцюбинський);
– Коли так, то в тебе має бути діжка розуму, – вколов чоловік гладуху (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гладуха — гладу́ха іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- гладуха — -и, розм. Жін. до гладун 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- гладуха — див. гладкий Словник синонімів Вусика
- гладуха — ТОВСТУ́ХА розм. (товста, повна жінка), ТОВСТУ́ЛЯ розм., ГЛАДУ́ХА розм. На кінець приспіли і ждані: Ониська мишаста і Ївга-товстуха (Панас Мирний); Незабаром у дверях з'явилась не дуже молода, але гарна з лиця таки добра товстуля, низька, кругленька (І. Словник синонімів української мови
- гладуха — ГЛАДУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до гладу́н 1. — Ач, гладуха, — трясе салом, розносить поговір! — проводила вона ковалиху неприязною думкою (Коцюб., II, 1955,15); Такі гладухи [купчихи] ще чого доброго можуть і його ні за що схопити (Гончар, Таврія.., 1957, 57). Словник української мови в 11 томах
- гладуха — Гладуха, -хи ж. Полная, жирная женщина. Ном. ст 299, № 301. Словник української мови Грінченка