гладущик

Гладущик, -ка

м. Молочный глиняный кувшинъ съ широкимъ и короткимъ горломъ. Могил. у. КС. 1893. VII. 76.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гладущик — Гладу́щик: — великий глиняний глек на молоко [IV] — глечик [VI] — глиняний глек [21] Словник з творів Івана Франка
  2. гладущик — гладу́щик іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  3. гладущик — -а, ч., діал. Широкогорлий глек для молока. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гладущик — А, ч., діал. Широкогорлий глек для молока. ...І лопаються лунко, як гладущики, обезголосені тіла закланні. (ЗД:69). Словник поетичної мови Василя Стуса
  5. гладущик — ГЛАДУ́ЩИК, а, ч. Широкогорлий глек для молока, сметани і т. ін. [Олеся:] Я у піст сметану збирала б з гладущиків та крадькома ложку облизувала (М. Кропивницький); – Сметани чверть гладущика баба збирає, а кисляк такий, хоч ножем ріж (М. Словник української мови у 20 томах
  6. гладущик — див. глечик Словник синонімів Вусика
  7. гладущик — ГЛЕК (висока кругла посудина, розширена донизу), ГЛЕ́ЧИК, ДЗБАН (ЗБАН розм.), ДЗБА́НОК (ЗБА́НОК розм.), ДЖБАН (ЖБАН розм.), ЖБА́НОК розм., ГЛАДИ́ШКА розм., КУ́ХВА заст., ГЛАДУ́ЩИК діал., ГЛАДУ́Н діал. Словник синонімів української мови
  8. гладущик — Гладу́щик, -ка; -щики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. гладущик — ГЛАДУ́ЩИК, а, ч., діал. Широкогорлий глек для молока. [Олеся:] Я у піст сметану збирала б з гладущиків та крадькома ложку облизувала (Кроп., II, 1958, 295); — Сметани чверть гладущика баба збирає, а кисляк такий, хоч ножем ріж (Стельмах, Хліб.., 1959, 122) Словник української мови в 11 томах