гладущик

ГЛЕК (висока кругла посудина, розширена донизу), ГЛЕ́ЧИК, ДЗБАН (ЗБАН розм.), ДЗБА́НОК (ЗБА́НОК розм.), ДЖБАН (ЖБАН розм.), ЖБА́НОК розм., ГЛАДИ́ШКА розм., КУ́ХВА заст., ГЛАДУ́ЩИК діал., ГЛАДУ́Н діал. Марія Встала та й пішла З глеком по воду до криниці (Т. Шевченко); Килина подала вечерю на стіл — хліба й молока глечик (А. Головко); А який квас пили ми із скляних дзбанів! (Д. Бедзик); Хтось подав йому горнятко з кашею, ще хтось сунув збан із питвом (П. Загребельний); Щовечора дзвенить прозорий дзбанок твій Над тихим джерелом (М. Рильський); На вікні у Зоні помітила Леся білий фарфоровий збанок (Ірина Вільде); Підвеселились ми з дідом із того високого горлатого джбана (Ганна Барвінок); Дістав (Черевань) із полички жбан, прехимерно з срібла вилитий і що то вже за приукрашений! (П. Куліш); — Харчів покладіть.. В мою полотняну торбинку: Червоного жбанок старого вина Та білого хліба скоринку (Л. Первомайський); Приносять інколи йому з бідняцьких дворів то кисляку гладишку, то кружок сиру (М. Стельмах); Молодиці квапливо бігли по воду, вимахуючи мідяними побіленими кухвами (М. Коцюбинський); Лежав (Нюх), мов пень, на постелі.. й кварту за квартою дудлив сметану з гладущика (П. Козланюк); Зоя залізла до комори шукати межи гладунами відповідного кисляку на вечерю (О. Кобилянська).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гладущик — Гладу́щик: — великий глиняний глек на молоко [IV] — глечик [VI] — глиняний глек [21] Словник з творів Івана Франка
  2. гладущик — гладу́щик іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  3. гладущик — -а, ч., діал. Широкогорлий глек для молока. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гладущик — А, ч., діал. Широкогорлий глек для молока. ...І лопаються лунко, як гладущики, обезголосені тіла закланні. (ЗД:69). Словник поетичної мови Василя Стуса
  5. гладущик — ГЛАДУ́ЩИК, а, ч. Широкогорлий глек для молока, сметани і т. ін. [Олеся:] Я у піст сметану збирала б з гладущиків та крадькома ложку облизувала (М. Кропивницький); – Сметани чверть гладущика баба збирає, а кисляк такий, хоч ножем ріж (М. Словник української мови у 20 томах
  6. гладущик — див. глечик Словник синонімів Вусика
  7. гладущик — Гладу́щик, -ка; -щики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. гладущик — ГЛАДУ́ЩИК, а, ч., діал. Широкогорлий глек для молока. [Олеся:] Я у піст сметану збирала б з гладущиків та крадькома ложку облизувала (Кроп., II, 1958, 295); — Сметани чверть гладущика баба збирає, а кисляк такий, хоч ножем ріж (Стельмах, Хліб.., 1959, 122) Словник української мови в 11 томах
  9. гладущик — Гладущик, -ка м. Молочный глиняный кувшинъ съ широкимъ и короткимъ горломъ. Могил. у. КС. 1893. VII. 76. Словник української мови Грінченка