глибшати

Глибшати, -шаю, -єш

гл. Становиться глубже. Печеря ніби глибшала, темніла, чорніла. Левиц. І. 450.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глибшати — гли́бшати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. глибшати — -ає, недок. 1》 Ставати глибшим. 2》 перен. Ставати більшим; поглиблюватися. 3》 перен. Ставати темнішим. 4》 перен. Ставати змістовнішим, серйознішим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. глибшати — ГЛИ́БШАТИ, ає, недок. 1. Ставати глибшим. З хляпанням падає чорне жабуриння обабіч канавки – глибшає русло... (О. Гончар); Маленька Субан і циганча Челебі вигрібають з могили каміння і землю, і вона все глибшає й глибшає (З. Словник української мови у 20 томах
  4. глибшати — МІЦНІ́ТИ (ставати міцним, міцнішим), КРІ́ПНУТИ розм., ДЕБЕЛІ́ШАТИ розм.; МІЦНІ́ШАТИ, КРІ́ПШАТИ розм. (ставати, робитися міцнішим); ГЛИ́БШАТИ, РОСТИ́ (перев. про почуття). Вже втихла снігова буря і ще більш міцнів лютневий мороз (І. Словник синонімів української мови
  5. глибшати — Гли́бшати, -шаю, -шаєш, -шає Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. глибшати — ГЛИ́БШАТИ, ає, недок. 1. Ставати глибшим. З хляпанням падає чорне жабуриння обабіч канавки — глибшає русло… (Гончар, Таврія.., 1957, 167); Маленька Субан і циганча Челебі вигрібають з могили каміння і землю, і вона все глибшає й глибшає (Тулуб... Словник української мови в 11 томах