глибшати
ГЛИ́БШАТИ, ає, недок.
1. Ставати глибшим.
З хляпанням падає чорне жабуриння обабіч канавки — глибшає русло… (Гончар, Таврія.., 1957, 167);
Маленька Субан і циганча Челебі вигрібають з могили каміння і землю, і вона все глибшає й глибшає (Тулуб, Людолови, II, 1957,52).
2. перен. Ставати більшим; поглиблюватися.
Журба Христини ширшала, вищала, глибшала… (Мирний, II, 1954, 191);
Як горе народне згуртовує всіх! Як зближує, .здружує всіх небезпека! Як глибшає ніжність до друзів своїх!.. (Нех., Хто сіє вітер.., 1959, 247).
3. перен. Ставати темнішим.
А вечір глибшає. Рожево-сиза мла Оповиває степ, людські голубить душі, І хмарки плямами розбризканої туші Стають на обрії, подібному до скла (Рильський, І, 1956, 82);
Ніч темнішала, глибшала, і тим дужче блищав вогник у вікні (Скл., Помилка, 1933, 140).
4. перен. Ставати змістовнішим, серйознішим.
А гарно тут! Так легко в горах дишеш. Такий привабний на вершинах сніг, Що, глянувши, — і сам стаєш чистішим І глибшаєш у помислах своїх (Шер,, Дорога.., 1957, 32).
Значення в інших словниках
- глибшати — гли́бшати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- глибшати — -ає, недок. 1》 Ставати глибшим. 2》 перен. Ставати більшим; поглиблюватися. 3》 перен. Ставати темнішим. 4》 перен. Ставати змістовнішим, серйознішим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- глибшати — ГЛИ́БШАТИ, ає, недок. 1. Ставати глибшим. З хляпанням падає чорне жабуриння обабіч канавки – глибшає русло... (О. Гончар); Маленька Субан і циганча Челебі вигрібають з могили каміння і землю, і вона все глибшає й глибшає (З. Словник української мови у 20 томах
- глибшати — МІЦНІ́ТИ (ставати міцним, міцнішим), КРІ́ПНУТИ розм., ДЕБЕЛІ́ШАТИ розм.; МІЦНІ́ШАТИ, КРІ́ПШАТИ розм. (ставати, робитися міцнішим); ГЛИ́БШАТИ, РОСТИ́ (перев. про почуття). Вже втихла снігова буря і ще більш міцнів лютневий мороз (І. Словник синонімів української мови
- глибшати — Гли́бшати, -шаю, -шаєш, -шає Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- глибшати — Глибшати, -шаю, -єш гл. Становиться глубже. Печеря ніби глибшала, темніла, чорніла. Левиц. І. 450. Словник української мови Грінченка