1. Словник української мови Грінченка

глодати

Глодати, -даю, -єш и гложу, -жеш

гл. Глодать. Воліла б мати твердий камінь глодами. Гол. І. 285. Дітей годувать, як камінь глодать. Черк. у. Ой кусайте, хоч глодайте, тільки мене не займайте. Чуб. V. 547. Не борони козі ліса, — най гложе. Чуб. І. 258.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глодати — Глода́ти: — їсти, важко пережовувати [51;52] — муляти (напр., черевик) [V] Словник з творів Івана Франка
  2. глодати — 1. гризти, вигризати, вигризти, повигризати, загризати, загризти, позагризати, зігризати, зігризти, позігризати, догризати, догризти, подогризати, нагризати, нагризти, понагризати, надгризати, надгризти, понадгризати, обгризати, обгризти, пообгризати... Словник чужослів Павло Штепа
  3. глодати — глода́ти 1. натирати, терти, пошкоджувати шкіру (про взуття)(ср, ст): Заздалегідь видано нам вигідні новісінькі черевики, щоб їх “заходити”, щоб ноги до них пристосувалися, щоб пізніше черевики не відпарювали шкіри на ногах, не глодали і т.д. (Шухевич)... Лексикон львівський: поважно і на жарт