глодина

Глодина, -ни

ж. Боярышниковое дерево. Чуб. V. 105.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глодина — глоди́на іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. глодина — -и, ж., розм. Дерево глоду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. глодина — ГЛОДИ́НА, и, ж., розм. Дерево глоду. Що шипшина та глодина та й у печі дрова – Ой десь стоїть парочка, любая розмова (з народної пісні); Як зустрівся я з тобою, З глодиною молодою, Лиш одну зламав я гілку, Щоб повісить свою зброю (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах
  4. глодина — ГЛОДИ́НА, и, ж., розм. Дерево глоду. Що шипшина та глодина та й у печі дрова — Ой десь стоїть парочка, любая розмова (Чуб., V, 1874, 105); Як зустрівся я з тобою, 3 глодиною молодою, Лиш одну зламав я гілку, Щоб повісить свою зброю (Перв., З глибини, 1956, 307). Словник української мови в 11 томах