гнівливо

Гнівливо

нар. Гнѣвно.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гнівливо — гнівли́во прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. гнівливо — діал. Присл. до гнівливий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гнівливо — ГНІВЛИ́ВО. Присл. до гнівли́вий 2. Купець гнівливо бив у боки свого жеребця, гнав його між дерева (П. Загребельний); * Образно. Ніч все більше розбухала темрявою, гнівливо супилась, а небо бурчало, клекотіло, черкало іскрами (Мирослав Ірчан). Словник української мови у 20 томах
  4. гнівливо — ГНІВЛИ́ВО, діал. Присл. до гнівли́вий 2. *Образно. Ніч все більше розбухала темрявою, гнівливо супилась, а небо бурчало, клекотіло, черкало іскрами (Ірчан, II, 1958, 91). Словник української мови в 11 томах