1. Словник української мови у 20 томах

гнівливо

ГНІВЛИ́ВО.

Присл. до гнівли́вий 2.

Купець гнівливо бив у боки свого жеребця, гнав його між дерева (П. Загребельний);

* Образно. Ніч все більше розбухала темрявою, гнівливо супилась, а небо бурчало, клекотіло, черкало іскрами (Мирослав Ірчан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гнівливо — гнівли́во прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. гнівливо — діал. Присл. до гнівливий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гнівливо — ГНІВЛИ́ВО, діал. Присл. до гнівли́вий 2. *Образно. Ніч все більше розбухала темрявою, гнівливо супилась, а небо бурчало, клекотіло, черкало іскрами (Ірчан, II, 1958, 91). Словник української мови в 11 томах
  4. гнівливо — Гнівливо нар. Гнѣвно. Словник української мови Грінченка