гнівливість

ГНІВЛИ́ВІСТЬ, вості, ж.

Стан і властивість за знач. гнівли́вий.

Не раз-то йому болем стислося серце, коли мусив зносити терпеливо .. упертість і гнівливість своєї “благородної” жони! (І. Франко);

Він знов махнув на всі справи в Новгороді, і знов було те саме каламутне сп'яніння й знетямлення, аж поки, зціпивши зуби, нагнав собі в серце гнівливості на самого себе й спромігся відірватись од Шуйці (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гнівливість — гнівли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гнівливість — -вості, ж. Абстр. ім. до гнівливий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гнівливість — ГНІВЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до гнівли́вий 1. Не раз-то йому болем стислося серце, коли мусив зносити терпеливо .. упертість і гнівливість своєї «благородної» жони! (Фр., VIII, 1952, 282). Словник української мови в 11 томах
  4. гнівливість — Гнівливість, -вости ж. Раздражительность, склонность къ гнѣву. Желех. Словник української мови Грінченка