гнівненький
Гнівний, -а, -е
Гнѣвный, сердитый. Такий гнівний, — крий мати Божа. МВ. І. 99. Червона і гнівна стояла вона. Мир. Пов. II. 65. ум. гнівненький.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Гнівний, -а, -е
Гнѣвный, сердитый. Такий гнівний, — крий мати Божа. МВ. І. 99. Червона і гнівна стояла вона. Мир. Пов. II. 65. ум. гнівненький.