гнітисрака
Гнітисрака, -ки
об. Харьк. Упорный, несговорчивый человѣкъ. Торгувалась, торгувалась — так і копійки не спуска; та я його вже давно, знаю він такий (вона така) гнітисрака. Лебед. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гнітисрака — див. упертий Словник синонімів Вусика